Вмився чепурно ніжний світанок
У мінливих краплинках роси.
Заглядають жоржини на ганок,
Як кумедні, верткі малюки.
А на шибці пожовклий листочок
Виціловує краплі дощу,
Долинає крізь роки дзвіночок –
Бачу вчительку першу свою.
Приспів:
Вчителька від Бога, ненечка-зоря,
Всі мої дороги йдуть до Вас щодня.
Серцем пригорнуся до думок-порад,
Низько поклонюся за безцінний скарб.
Вересневий гомін з давнини пливе,
А рожевий спомин у душі цвіте.
| 
